Народний Рух України заснований 1989 р. як громадсько-політичне об'єднання "Народний рух України за перебудову", що сформувалось на основі різних демократичних неформальних груп за зразком народних фронтів у Прибалтиці.
16 лютого 1989 р. газета "Літературна Україна" з метою громадського обговорення опублікувала підготовлений ініціативною групою проект Програми й Статуту Руху. Впродовж березня-вересня 1989 р. виникли місцеві осередки та пройшли установчі конференції новоствореного руху в містах та областях України. 8-10 вересня 1989 р. відбувся Установчий з'їзд за участю 1109 делегатів, який формалізував створення громадсько-політичної організації "Народний Рух України за перебудову". На з'їзді ухвалено Статут та Програму, обрано керівні органи Руху. головою Руху став поет та громадський діяч Іван Драч.
9 лютого 1990 р. Рада Міністрів УРСР зареєструвала НРУ як громадсько-політичну організацію. Відстоювання принципів економічного, політичного та ідеологічного плюралізму дозволило на початковому етапі існування Руху об'єднати в його лавах представників різних поглядів та орієнтацій: від комуністів-реформаторів до послідовників інтегрального націоналізму.
У 1990 р. Рух провів низку масових суспільно-культурних акцій: 21 січня 1990 р. організував "живий ланцюг" між Львовом і Києвом, присвячений річниці проголошення дня Злуки УНР і ЗУНР, узяв активну участь у святкуванні 500-ліття запорізького козацтва на Нікопольщині та Запоріжжі (серпень 1990 р.) тощо.
Участь Руху в складі Демократичного блоку у виборах 1990 р. дала змогу створити у Верховній Раді України впливову опозиційну фракцію (Народну Раду) та здобути більшість у місцевих радах Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Активна участь у політичному житті сприяла поступовій політизації Руху. Другі Всеукраїнські збори (з'їзд) НРУ (25-28 жовтня 1990р.) внесли зміни до програмних документів, закріпивши в них положення про необхідність досягнення незалежності України та прибравши з назви організації слова "за перебудову". Треті Всеукраїнські збори Руху (28 лютого – 1 березня 1992 р.) засвідчили наростання тенденцій до розколу в організації та перетворення її на політичну партію. Збори обрали трьох співголів Руху: Івана Драча, Миколу Гориня та В'ячеслава Чорновола. Народний Рух заявив про свою опозицію до влади. Після IV зборів (грудень 1992 р.) НРУ остаточно трансформувався у політичну партію, офіційно зареєстровану 1 лютого 1993 р. Головою партії став В'ячеслав Чорновіл.
У процесі своєї багатогранної діяльності НРУ прийняв сотні постанов, ухвал. заяв, звернень з питань зовнішньої і внутрішньої політики України, соціально-економічної ситуації, утвердження незалежності і захисту державності, мови і культури українського народу, ставлення до національних меншин, релігії, історичних подій тощо.
Керівними органами НРУ є Всеукраїнські Збори (з'їзди) Руху (відбулося 18 зборів (з'їздів) НРУ), Центральний Провід Руху (вищий керівний орган в період між Зборами) та постійно діюча Політична Рада Руху.
Матеріал підготовлений співробітниками Інституту історії НАН України
Вгору
