
Голова Українського інституту національної пам'яті
Солдатенко Валерій Федорович
Доктор історичних наук (1981 р.), професор (1986 р.), член-кореспондент Національної академії наук України (2006 р.)
Народився 13 квітня 1946 р. в м. Селидове Донецької області. В 1970 році закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. До 1976 року працював асистентом, старшим викладачем, доцентом цього ж навчального закладу. 1973 р. захистив кандидатську дисертацію.
З 1976 року до 1984 р. – старший науковий співробітник Інституту історії партії при ЦК Компартії України – філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Розробляв питання історії революційного руху в Україні на початку ХХ століття та в 1917-1920 роках, історію преси цього періоду. Підготував і видав кілька індивідуальних монографій, співавтор ряду колективних праць із вказаної тематики. 1981 року захистив докторську дисертацію.
У1984-1988 рр. очолював кафедру історичного досвіду КПРС Київської вищої партійної школи. З 1988 р. до 1991 р. – завідувач відділу історико-політичних досліджень Інституту політичних досліджень ЦК Компартії України. З 1992 р. до 2010 р. – завідувач відділу етноісторичних досліджень, відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етносоціальних досліджень НАН України. Продовжуючи вивчення досвіду 1917-1920 років, підготував низку праць про Українську національно-демократичну революцію. У систематизованому вигляді результати досліджень опубліковані в індивідуальних монографіях: «Українська революція: концепція та історіографія» (К. 1997), «Українська революція: концепція та історіографія (1918-1920рр.)» (К. 1999), «Українська революція. Історичний нарис» (К. 1999). «Незламний. Життя і смерть Миколи Скрипника» (К. 2002), «Георгій П’ятаков: миттєвості неспокійної долі» (К. 2004), «Володимир Винниченко (На перехресті соціальних і національних прагнень)» (К. 2005), «Три Голгофи (Політична доля Володимира Винниченка)» (К. 2005). «У пошуках соціальної та національної гармонії (Ескізи до історії українського комунізму)» (К.2006), «Винниченко і Петлюра: політичні портрети революційної доби» (К. 2007), «Україна в революційну добу. Історичні есе-хроніки. У 4-х томах. Рік 1917 – Рік 1920» (Харків – Київ. 2008-2010).
У цей же час вийшла низка праць у співавторстві з іншими відомими українськими істориками: «Соборництво і регіоналізм в українському державотворенні» (І.Ф. Курас), (К.2001); «Військовий чинник у боротьбі за політичну владу в Україні в 1917-1918рр.» (Л.Г. Хало), (К. 2002); «Політична історія України ХХ століття. Т. 2. Революції в Україні: політико-державні моделі та реалії» (В.Ф. Верстюк) (К. 2003); «Галицька армія у Наддніпрянській Україні» (Б.П. Савчук) (2004); «Володимир Винниченко» (С.В. Кульчицький), (К.2005); «Українське питання в роки Першої світової війни» (В.І. Головченко), (К. 2009).
Під керівництвом В.Ф. Солдатенка здійснено комплексну розробку проблем «Українська ідея і суспільно-політичні рухи в Україні в ХVІІ-ХХ століттях», «Україна в політичних системах ХХ століття (Порівняльний аналіз)», «Суспільно-політичні трансформації в Україні в ХХ на початку ХХІ століття». Результати досліджень видрукувані в серії монографій під загальною назвою «Українська ідея»: «Перші речники» (К.1994), «Постаті на тлі революції» (К. 1995), «Українська ідея: історичний нарис» (К. 1995), «Українська ідея та її творці» (К.1999), «Українська революція і державність» (К.1998), «Соборність України» (у двох книгах – К. 2000, 2002), «Події і особистості революційної доби» (К. 2003), «Український вибір: політичні системи ХХ століття і пошук власної моделі суспільного розвитку» (К.2009), «Суспільно-політичні трансформації в Україні: від задумів до реалій» (К.2009)
Чимало часу В.Ф. Солдатенко присвятив дослідженням історичної персоналістики. Зокрема, опубліковані численні нариси про життєвий і творчий шлях М. Драгоманова, М. Грушевського, С. Петлюри, М. Скрипника, І. Мазепи, Д. Дорошенка, П. Христюка, М. Порша, Г. Пятакова, Є. Бош, В. Прокоповича, В. Шульгіна.
Загалом В.Ф. Солдатенко – автор більше 600 публікацій. Серед них – близько 50 монографій, 20 – належать виключно його перу.
Валерій Федорович – член спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій в Інституті політичних і етносоціальних досліджень НАН України ім. І.Ф. Кураса, при історичному факультеті Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, низки вчених рад університетів України.
В.Ф. Солдатенко – член редколегії «Українського історичного журналу», «Історичного журналу», журналів «Пам’ять століть» та «Діалог», «Наукових записок Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України ім.. І.Ф. Кураса», тижневика «Історія України», низки фундаментальних наукових, у тому числі енциклопедичних, а також документальних видань. Здійснював наукове керівництво аспірантами й підготував до захисту 10 кандидатів наук та був науковим консультантом по підготовці 5 докторських дисертацій.
Перший заступник голови УІНП
Іванків Олександр Львович
Кандидат фізико-математичних наук (1992 р.). Автор близько 60 наукових публікацій у галузі теоретичної фізики. У 1994-1995 роках - Стипендіат Президента України для молодих вчених.
Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (2009 р.), Почесною грамотою Верховної Ради України (2004 р.).
Четвертий ранг державного службовця.
Заступник голови УІНП
Верстюк Владислав Федорович
Доктор історичних наук (1992 р.), професор (2002 р.), заслужений діяч науки і техніки України (2001р.).
Досліджує політичну та соціальну історію України ХХ століття, зокрема Українську революцію 1917-1921 р.р.
У 1994 році - лауреат премії імені М. Грушевського. Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (2007 р.), орденом "За заслуги" ІІ ступеня (2009 р.), орденом Bene merito (Польща, 2009 р.).