17-07-2010 10:52
Відбулася зустріч журналістів з учасниками культурологічного походу «Дзвін-90» на Чернігівщині
16 липня 2010 року в Чернігові відбулася зустріч журналістів з учасниками культурологічного походу «Дзвін-90» на Чернігівщині.
Координатор походів на Чернігівщині «Дзвін-90» та «Козацькими шляхами» у 1991 році, а нині депутат Чернігівської міської ради, голова Чернігівської обласної організації УНП Володимир Ступак розповів про цю визначну подію часів боротьби за незалежність України.
Ініціатори походу: Товариство української культури «Славутич» та Український молодіжний клуб міста Москви. Таким чином, ініціювала цю акцію українська діаспора Москви на чолі з льотчиком-космонавтом СРСР, двічі Героєм Радянського Союзу Павлом Поповичем. Організатори «Дзвону-90» на Чернігівщині: місцеві організації Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка та Народного Руху України.
Культурологічний похід «Дзвін-90» було проведено з метою відродження національної свідомості українського народу, народних звичаїв, забутих сторінок української історії. Одне із важливих завдань культурологічний походу – донесення до населення Чернігівщини змісту та значення Декларації про державний суверенітет України, прийнятого Верховною Радою УРСР напередодні «Дзвону-90» – 16 липня 1990 року.
Учасники походу проводили мітинги, концерти, дискусії, вшановували пам’ять видатних українців, розповсюджували листівки, газети «самвидаву», матеріали про минуле та сучасне України.
Похід розпочався 21 липня 1990 року в Чернігові на Красній площі. Маршрут походу: Чернігів – Куликівка – Жуківка – Вересоч – Дрімайлівка – Вертіївка – Ніжин – Заньки – Комарівка – Берестовець – Оленівка – Мотронівка – Мала Загорівка – Борзна – Шаповалівка – Пальчики – Батурин – Бахмач – Тиниця – Григорівка – Дмитрівка – Южне – Парафіївка – Качанівка – Васьківці – Ромни – Суми.

24 липня 1990 року в гетьманській столиці Батурині учасники походу організували козацьке свято. Вперше з початку XVIII ст. вшанували пам’ять гетьмана України Івана Мазепи та жертв військ Московської держави Петра I. Нарешті в Батурині прозвучала молитва за гетьмана Івана Мазепу та пролунав гімн «Ще не вмерла Україна».
Голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, головний редактор газети «Сіверщина» Василь Чепурний у 1990 році очолював обласну організацію Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка. Він підкреслив, що провідною силою у проведенні походу було Товариство української мови, яке вело всі офіційні контакти з компартійною владою. Василь Чепурний підкреслив, що в області «Дзвін-90» був першим антирадянським, антикомуністичним заходом. Душею походу був чернігівський артист і співак, баяніст Микола Збарацький. Цілком справедливо вже вітчизняна влада відзначила відомого композитора званням Заслуженого артиста України.
Партапаратники та працівники КГБ й інших силових структур постійно намагалися втягти учасників походу у конфлікти, здійснювали провокації. Наприклад, у райцентрі Борзна вони спробували «натравити» місцевих жителів на активістів «Дзвону-90», кажучи, що католики у селян хочуть відібрати храм.
Генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Юрій Соболь привернув увагу до значення участі у поході священиків Української автокефальної православної церкви. Зокрема, вони провели панахиди у Ніжині за упокій Тараса Шевченка, у Батурині за упокій гетьмана Івана Мазепи. Таким чином, похід «Дзвін-90» відновлював українське православ’я на Чернігівщині.
Голова Чернігівської міської організації Народного Руху України Анатолій Шацький, який у 1990 році очолював ще не зареєстровану обласну організацію Української республіканської партії, поінформував, що у поході він виконував специфічні функції. Його завдання – організація охорони й безпеки учасників, нейтралізацію компартійних провокацій.
Учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», голова Чернігівської міської організації УНП Сергій Черняков у 1990 році був молодим рухівцем, працював на радіоприладному заводі. Він розповів, що учасникам походу доводилось щодня виступати у 3-4 населених пунктах. Як правило, спочатку звучали українські пісні, гумористичні історії у виконанні Миколи Збарацького, а потім розповідали про символи Української держави, гетьманів, історичні події. Люди з цікавістю слухали учасників походу, задавали різноманітні питання.
Депутат Чернігівської районної ради, поетеса, громадський діяч Надія Галковська брала участь у 1991 році у поході «Козацькими шляхами». Вона разом з композитором Миколою Збарацьким створили нині відому й популярну в Україні пісню «Козачка». Поетеса зачитала вірш, народжений під враженням історичної події – прийняття Декларації про державний суверенітет України.

З документальною виставкою про похід «Дзвін-90» ознайомив журналістів представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко, який допоміг організаторам у її підготовці. Журналісти вперше побачили оригінал листа за підписом льотчика-космонавта СРСР, двічі Героя Радянського Союзу Павла Поповича до підприємств Чернігівщини з проханням сприяння проведенню походу, листівки, газети за липень 1990 року із запрошення взяти участь у просвітницькому заході, афішу про свято в Батурині 24 липня 1990 року, звернення учасників «Дзвону-90» до Верховної Ради УРСР про екологічну ситуацію, світлини про той буремний час.